Багатьом киянам добре відома гімназія №19 «Межигірська» не тільки своїм досвідченим педагогічним колективом, ґрунтовними знаннями учнів, а й чудовими традиціями, які зберігає і поважає кожне наступне покоління дітей, яке приходить у наш навчальний заклад і знаходить тут свій новий шкільний дім і нову шкільну сім’ю.

Педрада       А  яка ж сім’я без традицій? Особливо тих, які несуть добро і людяність навколишньому світу.

     Це добре розуміють усі наші вчителі. А тому ми 25 березня започаткували нову традицію, а саме педагогічну раду у форматі тімбілдінгу, або майстер-класу, або родинного круглого столу (як кому хочеться). Викладачі обмінювалися корисною цікавою інформацією, всі разом виготовляли бутоньєрки, чаювали та спілкувалися (різними мовами)! 

       Тема «Бутоньєрка» була вибрана невипадково, адже  щороку весняні квіти дають нам нове життя і нову надію.

      Вступне слово директора Лариси Василівни Достав вселило віру в те, що для вчителів немає нічого неможливого. Члени кафедри іноземних мов Наталія Миколаївна Бобир, Ольга Василівна Івасів, Олена Вікторівна Герасимець, Юлія Олександрівна Юревич, Валентина Вікторівна Романюк розповіли про квіти-символи Великої Британії, Німеччин та Франції. Потім Наталія Семенівна Іванченко нагадала колегам про історію виникнення бутоньєрки і трансформацію її значення з давніших часів по нинішній день. Розповідь була жартівливою, звучала англійською мовою і складалася з інтернаціоналізмів, споріднених за звучанням і значенням слів і запозичень з англійської мови, а отже, потішила присутніх тим, що все сказане було зрозуміле кожному.  

    А продовжила вчителька трудового навчання Оксана Віталіївна Вітренко, яка провела майстер–клас з виготовлення національного символу України — червоного маку. Заступник директора з виховної роботи Олена Степанівна Тимощук розказала, що ця квітка є символом пам’яті про минулі історичні події, національну гордість, культурні та релігійні звичаї нашого народу, які перегукуються з подіями сьогодення.  

       Завершилася нетипова педагогічна рада чаюванням, обміном теплими враженнями від останнього дня канікул і всього тижня — корисного, плідного і цікавого. Учителі як члени однієї великої родини посміхалися, розмовляли і не поспішали розходитися!